Трембовля

Теребовля і ми :) 

Якось навесні у пошуках первоцвіту ми з друзями потрапили до славного міста Трембовля.
Теребовля (літописна назва Теребо́вль, пол. Trembowla, Трембовля, Требевле) — місто на галицькому Поділлі над рікою Гнізною.
У місті є залізнична станція, а 117 потягом можна доїхати до Теребовлі із Києва, Вінниці, Хмельницького...
Перша згадка про місто датується 1097 роком (у «Повісті минулих літ»), що робить його одним з найстаріших міст в Україні.
Теребовля — давня столиця Теребовлянського князівства (навіть таке було :))

Перше, що кидається в очі - величезна мозаїка з гербом міста

А поруч є церква святого Миколая відреставрована на "глянс".  Картина Тараса Приступи, 2009.

Дорогою до Теребовлянського замку нам зустрічалось багато цікавого.... 

Кактуси і Олеся

Вуличка, вже видно "залишки" замку.

Одна з веж Замку

“В 1675 р. Теребовлянський замок опиняється в центрі подій польсько-турецької війни. Дев`ять днів турецькі загони, очолювані Ібрагім-пашею, тримали його в облозі. Залога під командою Яна Самуеля Хшановського все більше схиляється думки щодо  неможливості подальшої оборони. На таємній нараді сам Хшановський запропонував виконати вимоги Ібрагіма-Паші і здати фортецю. У той момент відчинилися двері й у кімнату зайшли жінки і діти. З гурту виступила Софія Хшановська і, показавши зібраним два кинджали, сказала: “Немає і бути не може ніяких переговорів із загарбниками. Будемо битися разом! Або помремо, або відіб`ємо ворога... До тебе звертаюсь, муже мій, і заявляю, що один кинджал вразить твоє серце, а другий моє, якщо у них погасне любов до свободи і честі Вітчизни”.

Неподалік Теребовлянського замку. Весна :) 

Вид із Замкової гори. Теребовля.

Монумент там, де, можливо, колись була фортеця князя Василька.

Суд

Колись будинок культури, тепер (за чутками) - Зал царства Свідків Єгови (в принципі, суть - одна)

Бібліотека, і погруддя  Франка 

Просто будинок, неподалік Автостанції

Князь Василько власною персоною і його провідник.

Шедеври Теребовлянської реклами

Оскільки не сподівались (чесно кажучи, не шукали) "десь" поїсти, тому із собою брали канапки, термос з гарячою кавою і інші "Люксуси", що на фото. 

Для мене найзагадковішим місцем в Теребовлі (так і залишилось загадковим) була Фабрика Ялинкових Прикрас. 

Вхід до Фабрики Ялинкових Прикрас

Фабрика знаходить на вул. Т.Шевченка, 3 у Теребовлі. За офіційними даними у 2009 році на фабриці працювало більше 100 "чарівників"  :). Це одна з чотирьох фабрик, які забезпечували радянський простір ялинковими прикрасами. Налагодили виробництво іграшки в Теребовлі ще 1939-го, коли відкрили спеціальний цех.
Моя колега, що родом із Теребовлі, каже що зараз ця фабрика вже не працює... :( 

Ось така от, коротка історія, про маленьке гарне містечко на Тернопільщині. 

P.S. Дякую тим людям, що подорожують зі мною.